Литовська асоціація авторів LATGA оприлюднила рейтинги найпопулярніших авторів і книжок у бібліотеках Литви за 2024 рік. Про це повідомили на сайті літературної агенції LATGA.

Підрахунки базуються на даних найбільшої системи бібліотек країни iBiblioteka.

Серед авторів художньої літератури вже не перший рік  поспіль лідирує письменниця Ірена Буйвідайте. У рейтингу найпопулярніших книжок 2024 року перше місце посіла її книжка «Що було б, якби» («Kas būtų, jei»). На другому місці книжка «Відроджена мелодія» («Atgimusi melodija»), написана у співавторстві з Джолітою Герлін. До десятки увійшли й інші книжки Ірени — «Місячне сяйво і ти» (4 місце), «Палац троянд» (6) і «Справжні та несправжні сестри» (8).

Пояснюючи свій успіх, авторка каже: «Чому я популярна? Мабуть тому, що пишу про наше життя, теми, які турбують усіх: нашу буденність і рідкісні свята, турботи, надії, любов, зраду і прощення, втрати і знахідки, розставання і зустрічі після багатьох років, небажаних і дуже бажаних дітей, заздрість, дружбу, взаємостосунки — усе, що важливо моїм читачам. Моє життєве кредо — все або майже все можна з’ясувати і виправити, якщо люди вислухають іншого, поглянуть на ситуацію чужими очима, відмовляться від амбіцій, не триматимуть образ, не жадатимуть помсти, а навчаться прощати. Це я застосовую і до своїх героїв, тож мої книжки оптимістичні».

Друга за популярністю серед художніх авторів — письменниця Джоліта Герлін. У списку є її книжки «Вілла лимонних дерев» та «Дитина сорому». Третю сходинку зайняла авторка історичних романів Гіна Вілійуне.

У дитячій та молодіжній літературі вже кілька років поспіль лідирує Томас Діргела. У топі — п’ять його книжок. Автор зазначає: «Потрапивши у дитячу літературу, я відразу почав робити речі інакше, ніж було прийнято. Звісно, це ризик — виглядати білою вороною, але це загальний принцип: якщо хочеш у певній сфері досягти більшого, ніж інші, потрібно трохи порушувати встановлені правила і йти тим шляхом, який здається тобі правильним. Інший підхід до читача, до спілкування з ним і писання на актуальні для сучасної дитини теми з часом дав свої результати».

Другою у списку найпопулярніших дитячих авторів стала Ліна Жутауте, а третім — прозаїк і натураліст Селемонас Палтанаукіс.

Найпопулярнішою в категорії наукової і спеціалізованої літератури стала журналістка і редакторка Жілвіне Петраускайте. Вона пояснює: «Я дуже рада цифрам, які надали литовські бібліотеки! Для мене, як журналістки і редакторки, бути найчитанішою у цій категорії — це велика честь. Її б не було без чудових співавторів, які мають багатий професійний і життєвий досвід. Я вдячна своїй видавничій команді, яка піклується про привабливий і художній вигляд книг, підтримує мене, коли я проводжу багато часу за комп’ютером. Мені лишається лише, використовуючи свій багаторічний досвід журналістки, глибоко занурюватися в інформацію від співавторів, відбирати найважливіше і передавати це чіткою, точною, образною та приємною для читання мовою».

У категорії популярної іноземної художньої літератури найбільш популярною стала книжка Люсінди Райлі «Атлант. Історія батька» (перекладачка Джоліта Парвікєнє). На другому місці опинилася «Там, де співають раки» Делії Овенс (перекладачки Анита Капочюте та Відас Моркунас), а на третьому — «Правда» Коллін Гувер (перекладачка Інга Чепулене).

За даними LATGA, у 2024 році книжки, зареєстровані у асоціації, читачі взяли із бібліотек понад 4,2 мільйона разів, що на 269 тисяч більше, ніж 2023-го. Про це розповіла старша спеціалістка відділу використання книг та репрографічного відтворення Юрга Бражюнієне: «У 2024 році міністерство культури Литви виділило авторам за використання книжок у бібліотеках 600 000 євро, тоді як за 2023-й цей показник становив 542 400 євро. Кошти розподілили серед 2296 літературних фахівців: 1403 авторів, 648 перекладачів, 186 ілюстраторів та 59 ілюстраторів. За рік у реєстрі з’явилось 84 нових автори і 1264 нові твори».

LATGA також відповідає за збір і розподіл компенсацій авторам за відтворення творів у вигляді копіювання (репрографії) і використання для особистих цілей. За 2024 рік на ці цілі було спрямовано понад 264 тисячі євро.

Інф. chytomo.com