Що читати, щоб знати про минуле та сьогодення країни.

Любити означає також розуміти. Якщо мова йде про країну, — то розуміти історію, культуру, сучасний політичний і культурний контекст. Це потрібно для того, щоб реалізувати й такий важливий аспект любові як турбота: для того, аби піклуватися про наш спільний дім ми повинні знати, що в ньому відбувається і хто за що відповідає у нашій родині. До Дня незалежності України пропонуємо сім книжок про минуле та сьогодення країни.

Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття
Ярослав Грицак, Yakaboo Publishing

Ярослав Грицак — відомий український історик і публіцист. Істотна відмінність його книги від досліджень попередників — це те, що, за його словами, нарешті українську історію можна "читати без брому". Вона, виявляється, нормальна! У тому сенсі, що жодна з вад, якими уражене наше суспільство не є новою у світі, і на кожну нашу болячку є ефективна терапія.  У новому виданні книги виправлено деякі неточності та похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, зокрема розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013-2014 років, війні з Росією та передвиборних тижнів 2019 року.

Роздуми про двадцяте століття
Тімоті Снайдер, Тоні Джадт, "Човен"

Для того, аби чіткіше побачити місце нашої країни у панорамі світу, не завадить розширити кругозір, тим більше, що своє бачення нам пропонують відомі дослідники Східної Європи. Автори сфокусувались на аналізі обмеження (і здатності до відродження) політичних ідей, на роздумах про моральні поразки (і обов"язки) інтелектуалів у політиці. Водночас "Роздуми про ХХ століття" — це також і біографія історика й есеїста Тоні Джадта, який народився в Лондоні в середині XX століття, після катаклізмів Другої світової війни та Голокосту, у час, коли комуністи утверджували владу у Східній Європі.

Veni, vidi, scripsi: Покоління вільних
Колектив авторів, "Темпора"

Унікальний всеукраїнський конкурс репортажів "Самовидець" дає голос новому поколінню: до збірки увійшли десять найкращих художніх репортажів за результатами шостого "видання" конкурсу. Фокусна тема звучала так: "Покоління вільних. Як нова генерація будує своє майбутнє". Проте автори зазирнули глибше: а хто такі вільні? Хто є в нашій країні справді вільною людиною? Що робить нас невільними, а що звільняє? І як це працює для різних поколінь?

Наші інші. Історії українського різноманіття
Олеся Яремчук, "Човен"

Ви в курсі, що не чистота крові визначає відданість батьківщині? Ви знаєте, що наша Україна — багатонаціональна держава? Вона є домівкою не тільки для етнічних українців, а й для вірменів, німців, турків, греків, ромів, євреїв, румунів, шведів і ще для багатьох своїх громадян з різним корінням. Репортерка Олеся Яремчук об"їздила багато поселень, від гамірних міст на Донбасі й Буковині до тихих сіл Бессарабії та Закарпаття, щоб побачити і розповісти нам чотирнадцять щемких і пізнавальних історій про сьогодення наших національних меншин.

The Ukraine
Артем Чапай, "Книги — ХХІ"

Декому Артем Чапай більше відомий своєю книжкою "Тато в декреті" про майже "піонерський" досвід відпустки по догляду за дитиною у чоловічому виконанні. Але Чапай ще й талановитий оповідач мандрівних пригод. Минулого року він представив нову свою книжку. Ось як він сам про неї говорить: "Книжка складається як з документальних фрагментів, так і з художніх, написана то від першої особи (різними особами), то від третьої. Якщо підсумувати: йдеться в ній про такі моменти, як позитивні, так і негативні або, як це часто буває, неоднозначні — коли тебе чи мене проймає: "О, та це ж Україна як вона є!". Саме тому "the" Україна".

Більше однієї мови
Барбара Кассен, "Дух і Літера"

Мовне питання. Це дуже делікатне питання в сьогоднішній Україні. Кожен має з цього приводу свою позицію. Але було б цікаво послухати й думку філософині, наукової співробітниці Національного Центру Наукових Досліджень Франції. Вона стверджує, що кожна мова змальовує світ по-іншому. І знання багатьох мов — можливість передавати смисл у різні способи, а відтак, краще зрозуміти, що саме ми хочемо сказати.

Новий український правопис
Колектив авторів, "Центр навчальної літератури"

Новий правопис — справжня культурна подія цього року. Скільки всього цікавого та захоплюючого ми почули з анонсів: і буква "и" на початку слова, і "авдиторія" і "етер". Нумо досліджувати й інші (пардон, инші) інновації правопису.

Инф. delo.ua